Королева книга, лікар Айболит.

Мета. Познайомити дітей з правилами користування книгами, та виробляти практичні навики. Виховувати бережливе ставлення до книг.

Буває книгам лячно

Скільки книг у цій бібліотеці !

Книги різні,дуже гарні.

О краса, якби ти зміг

Прочитати, друже, їх!

Відвідувачі стоять юрбою,

Шарудять по сторінках…

Мила книго, що з тобою?

Чом ти дивишся з журбою

І тріпочеш у руках?

Лячно книгам:

Хто їх візьме?

Раптом візьме,

Хто не любить?

Той у книжку, - от порода! –

Запихає бутерброда…

Той, - чи є бруднулі гірші? –

Залива чорнилом вірші…

Бідні ви, прозаїки,

Бідні ви, поети!

Невідомо у які

Попадеш лабети…

Недарма ж на полицях

Книги ледь зажурені:

Хоч би не потрапити

В руки мацапурині.

Лялькова вистава

Звірятка лікують книгу

Сценарій лялькової вистави

Кицька. (співає пісеньку “Книга - наш найкращий друг”).

Дорога нам книга кожна,

Нам без книг ніяк не можна,

Нам без книг ніяк не можна!

Голоси дзвенять навкруг.

А як часом книга хвора,

Значить в тім моя вина.

Ми її підклеїм скоро -

Враз одужає вона!

(На його шляху з’являється щось страшне, брудне, волохате. Це пошарпана книга).

Кицька. Ой, що це? Краще сховаюся, а то у мене зубки цокотять від переляку і хвостик тремтить. (Ховається за кущем).

Книга. Не бійся, Кицька Я книжка, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам. І корінець поламаний, вже зовсім сил немає. Навіть ходити сама не можу. (Плаче). Допоможи мені, Кицінько !

Кицька ( підтримує хвору книжку). Бідненька ж ти моя! Хто тебе так покалічив? Може ти з лисицею зустрілася, чи в лапи до вовка потрапила? Чи може лютий Бармалей над тобою знущався? Я навіть не впізнала тебе. Ми ж раніше з тобою зустрічалися. Ти була така гарна, чепурна! Усі діти тебе з радістю читали.

Книга. Так, тепер я зовсім не схожа на себе. Дівчисько - поганисько мене так порвала. Ох і мучила вона мене. Поливала гарячим супом, гнула кінчики моїх сторінок і обмальовувала мене фломастерами . Я ледве втекла від неї, і зовсім немає сили йти далі, та й куди ж я піду, нещасна?

Кицька. Не журися, Книжечко! Ми зараз що-небудь придумаємо. А ось і Собачка біжить. Може він нам щось порадить? (Кличе собачку ). Рексеку друже допоможи нам! Ось Книга в біду потрапила, від дівчиська - поганиська втекла, їй допомогти треба, а як - я не знаю.

Собачка. Бідолашечко ти наша! Потрібно негайно відвезти тебе у “Книжкову лікарню” до лікаря. Він тебе послухає, огляне, підклеїть, підпише і одягне у красиву обкладинку.

Кицька. Правильно! І як я одразу не здогадалася? Адже в кожній школі, в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там завжди прийдуть на допомогу юні друзі книги. Пішли, дорогенька Книжечко, спирайся на мене.

Добридень, шановний лікарю Айболить! З бідою прийшли ми до вас. Вилікуйте, будь ласка, бідолашну Книжечку!

Лікар. Обов’язково! Шановна Книго, присядьте-но сюди. Що з вами трапилося? Де ж болить?

Книга. Ой, дорогий лікарю, в мене болить все тіло.

Лікар. Як же ви дійшли до такого стану?

Книга.

Лікарю, мені соромно перед дітками,

Хазяйка моя обкладинку вирвала з м’ясом!

Та що обкладинку...

Вирвала сторінки, поробила з них кораблики, та жабок.

Лікар. Який жах! Так поводитися з Книгою! Та це ж злочин! Я вас вилікую, шановна Книго! Підніміть свої сторінки. Ох, а що це за брудні плями на них?

Книга. Дівчисько - поганисько, в якої я жила, брала мене брудними руками, одного разу вилила намене борщ, кидала мене на підлогу, слинила пальці, коли листала сторінки. Тому я хочу звернутися до всіх діток, до кожної дівчинки і до кожного хлопчика:

Я - Книга! Я товариш твій! Школярику, завжди мене жалій.

Чистенькою тобі приємна я, Без бруду - подруга твоя. Погану звичку ти покинь І пальців більше ти не слинь. Завжди я твій найкращий друг,

Та тільки не для брудних рук.

Лікар. Ой, у вас дуже багато хвороб .Прошу вас пройти в операційну. Будемо робити операцію.

(З’являється дівчисько -поганисько).

Дівчинка. Привіт! Ви тут не бачили Книги? Вона втекла від мене, а чому - я й сама не знаю. Я тільки вдарила нею по голові свого сусіда по парті та ще декілька разів забула її в саду. Ось і цього разу забула. А в ночі пішов дощ. Наступного дня я пішла її шукати, та не знайшла. Втекла. Ви її не бачили? (звертається до дітей)

Діти. Їй роблять операцію в “Книжковій лікарні”!

(З’являються Книга і Лікар).

Лікар. Ну ось. Ви тепер маєте набагато кращий вигляд.

Книга. Так, я себе дуже добре почуваю. Ой, знову те бридкий дівчисько! Вона, напевно, шукає мене.

Дівчинка. А, ось де ти?! Але чому ти так змінилася? А те­пер пішли додому. Мені без тебе так сумно.

Лікар. Я не дозволю їй жити в тебе. Вона знову може захворіти.

Книга. Я ніколи не повернуся до тебе. Ти мене ображала, зовсім не берегла. Ти й до цього часу не знаєш правил охайного поводження з книгою.

Дівчинка. Але мені дуже погано без тебе. Я обіцяю тобі і лікарю, і всім дітям, які є в залі, що буду добре поводитися з книгами. І взагалі перестану бути поганиськом.

Книга. Мені шкода її. Мабуть, я повернуся до неї. Але ти повинна запам’ятати правила.

1. Мене не можна брати брудними руками, тому що мені буде соромно, якщо мене візьмуть інші читачі.

2. Не став на мене лікті, коли читаєш і не клади розгорнутою сторінками донизу: адже тобі не сподобалося б, якби з тобою так поводилися.

3. Не розмальовуй мене ручкою та олівцем та фломастерами - це так негарно.

4. Якщо не закінчив читати, але не хочеш загубити сторінку, на якій зупинився, то вклади в мене закладку, щоб я змогла спокійно відпочити.

5. У сиру погоду загортай мене в папір, тому що така погода для мене шкідлива.

6. Допоможи мені залишитися чистою і свіжою, а я тобі допоможу стати щасливим.

Дівчинка. Так, я все зрозуміла і даю чесне слово, що виправлюся.

Книга. Діти, запам'ятайте і ви правила охайного поводження з книгою. Тоді ми завжди з вами будемо друзями. А щоб ви краще запам’ятали правила, то я подарую їх у ваш клас , щоб ви повісили на згадку і завжди пам’ятали про це. А ще ми всі разом допоможемо нашому лікарю Айболиту підлікувати книжечки .

Дівчинка. Ну що дітки допоможемо нашому Айболиту і бібліотеці?

Разом з дітками лікуємо книжечки!!!!!!!

Кiлькiсть переглядiв: 40